Моніторинг у вищій освіті: роль у формуванні державної кадрової політики України

Abstract

Вихідним моментом дослідження автор визначає розуміння сутності моніторингу у вищій освіті як спеціальної системи збору, обробки, зберігання й поширення інформації про стан вищої освіти, прогнозування на цій підставі об’єктивних даних щодо динаміки й основних тенденцій її розвитку та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування сфери вищої освіти.<br />Визначено, що головною метою застосування результатів моніторингу у вищій освіті є встановлення відповідності рівня надання освітніх послуг (а значить і забезпечення якості викладацького персоналу) потребам суспільства на сучасному етапі його розвитку. У статті схарактеризовано тенденції формування державної кадрової політики України у сфері вищої освіти, підґрунтям чого є інформація про якість вищої освіти, зокрема результати міжнародних рейтингів кращих університетів світу, об’єктивні дані щодо динаміки і стану підготовки фахівців з вищою освітою в Україні.<br />На основі моніторингових досліджень щодо можливостей вітчизняної системи підготовки наукових, науково-педагогічних, педагогічних кадрів для системи вищої освіти виокремлено групу чинників, що визначають умови ефективності реалізації державної кадрової політики в означеній сфері: 1) урахування демографічної ситуації; 2) створення дієвої системи багатоканального фінансування вищої освіти; 3) здійснення інвестиційної політики уряду в сфері вищої освіти; 4) удосконалення державної політики зайнятості; 5) розвиток цінової політики в освітній галузі; 6) урегулювання політико-правових чинників у підготовці кадрів для системи вищої освіти; 7) урахування національних особливостей системи вищої освіти в умовах розвитку суспільства знань, інтеграції в Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір.